30 вересня відбудеться Турнір з аеророзвідки ім. Володимира Кочеткова-Сукача

розміщено в: Анонси, Блог | 0

Цього року Центр Спеціальної Тактичної Підготовки “Білий Вовк” вкотре організує турнір з аеророзвідки на честь нашого загиблого товариша, Володимира Кочеткова-Сукача (“Чубака”).

«Він був одним з найперших, хто поставив аеророзвідку на службу нашим Збройним Силам у найважчий для нашої країни час. Запрошуємо групи аеророзвідників, авіамоделістів та усіх зацікавлених приєднатись до цього заходу! Пам’ятаємо про загиблих і йдемо вперед!» — кажуть організатори.

Володимир Кочетков був надзвичайною людиною. Його називали Невразливим, а також – очима і вухами Української Армії, адже він першим почав конструювати безпілотники з приборами нічного бачення, що дозволяло зберегти безліч життів. Він працював над своєю справою з захватом і самовіддачею, сам постійно був в зоні бойових дій, зібрав команду однодумців та створив Аеророзвідку.

Коштів від влади на таку потрібну справу не виділялося, то ж Володимир знаходив їх через волонтерів та меценатів, не опускаючи рук. Він мав потужну внутрішню силу, і встигав знайти кошти, зібрати обладнання і завезти його хлопцям, при цьому сам ходив у розвідку.

Володя мав безліч друзів, і активну громадську позицію, під час Революції Гідності знаходив шини, бензин, розливав коктейлі, встигав все це транспортувати на Майдан.

Під час захоплення міськради в Маріуполі поїхав і разом з іншими патріотами звільняв її, і дуже засмутився, дізнавшись, що “менти” відпустили сепарів, і  знов дали зайти в приміщення.

“Таких випадків багато – автопоходи в Межигір’ї, погоні за тітушками по Києву, нічні патрулювання в БСП і протистояння з “Беркутом” … Потім його поїздка в Крим на розвідку, в Маріуполь на 9 травня, батальйон “Азов”, “аеророзвідка” … він завжди перший, генератор, драйвер – він кращий! Ось такий він – спокійний і впевнений, іноді вибуховий і поривчастий, але завжди світлий і патріотичний … Справжній воїн світла ».-кажуть його друзі.

“Чубаку називали невразливим, – каже Інна, яка познайомилася з Володимиром на Майдані. – Де він тільки не був за останній рік! І в розвідці, і на передовій – і завжди залишався цілий і неушкоджений. Здавалося, з ним не може статися нічого поганого. Таких ентузіастів, як Володя, я, напевно, ще не зустрічала. Його називали очима і вухами української армії. Якби кожен зробив хоч десяту частину того, що робив він, ми б уже давно виграли цю війну. Він так голосно і заразливо сміявся, що знаходилися поруч людей теж хотілося сміятись. Любив свою сім’ю: дружину і чотирьох діточок. Вони все у нього ще школярі. Молодша дівчинка в першому класі … А ще Володя завжди мріяв грати в театрі. І таки пропрацював три місяці в аматорському театрі за кордоном.”

Володимир Кочетков-Сукач загинув 15 березня в районі Красногоровки Мар’їнського району Донецької області, підірвавшись на міні. Він врятував дівчину, що знаходилась поруч, попросивши її відійти,і не помітив ще одного дрота…

Володя вів щоденник, знаходячись на фронті. Ось один з його записів :

«Все, як в моїх дитячих мріях»:
«Чомусь, коли вже за сорок, всі дитячі мрії здійснилися в цей рік. Стріляти з автомата, дивитися на ворога крізь снайперський приціл, кататися на «хамерах», «ленд роверах», на броні… Звичайні мрії кожного хлопця. Битися з Мордором на барикадах, взяти участь в народному повстанні за Свободу і Справедливість, битися з ментами і за кілька місяців самому стати ментом. Влітати на швидкості в колоні з БМП в напівокуповене місто, щоб звільнити заручникив. Як спецагенти чи як учасники підпілля за допомогою залишків патріотів в спецслужбі слідкувати та заарештовувати негідників, без санкцій, по праву… по праву часу! Йти крізь лінію фронта як ірокєзи, слід в слід. Годинами гортати фотозйомку з коптера. Ночами напрольот шукати технічні рішення з інженерами, тестувати в полі, знову і знову не отримувати результата, аж раптом — ось, це працює як слід.

Як в кіно. Йдеш за колоною танків, в тебе технічна затримка, пропускаєш танки вперед, наздоганяєш за півгодини, чуєш попереду бій, влітаєш під обстрілом в село і бачиш перед собою палаючий танк. Величезне полум’я, чорний дим, але башта ще на ньому — боєкомплект ще не вибухнув. По гальмах, і назад, знов під обстріл — прорвалися. З тобою в машині ті, кого ти побачив вперше в житті пару годин тому. Всі живі. Весела компанія — і вже брати!
Посеред ночі «Град», секунда, мить — ти випав з машини, вжався в землю, і ще раз, і ще раз, і ще. Скінчилось. Машина лишилась без вікон. Кевін Коснер. Ти, як він. Йдеш через поле літнім сонячним днем по нейтралці, і раптом по тобі працює снайпер. І ти не ухиляєшся. І не тому, що не боїшся, і не тому, що снайпер трохи задалеко. А просто нікуди вже ховатися, ти на долоні. Ти затягуєшся цигаркою і продовжуєш йти, слухаючи, як кулі входять в тугу землю. Тебе чекають попереду, і ти йдеш.

Дзвониш, кажеш, що потрібні ще гроші для завершення операції, як Джеймс Бонд, кладеш трубку, дивишся навколо — «Мартіні” немає, ну і нехай. І знаєш — гроші прийдуть, тобі довіряють, і ти довіряєш!

Стаєш джедаєм і посеред показових навчань армії стоїш серед генералів і журналістів в натовпі, і поки президент з міністром оборони та тим, кого звуть кровавий пастор, дивляться на монітори, ти говориш тихенько в навушний мікрофон: «Сокіл Один», «Сокіл Два» злітають! Камеру лівіше, переключіть на тепловізор. Дайте координату цілі. Генерали дивляться на онлайн трансляцію і все ще не можуть повірити, що це не кіно. А ти як в кіно, як той Брюс Уіліс, підморгуєш президентській охороні і трохи голосніше: «Дайте координати третьої цілі, «Сокіл Один», заходьте на ціль! Ескадрилья керованим організмом, як частинка маленької матриці, рухається по небу і вчасно повертається на базу! Ти магістр Йода, і ти Брюс, ти не підходиш до президента, залишаєшся в натовпі. Ти зробив свою справу і посміхаєшся. Просто фотографуєш на пам’ять.

Мрії здійснилися, тільки в них не було терпкого сморіду пороху та тротилу, не було рвоти від сльозогіного газу. Цього не буває в мріях. Там не було розірваних тіл — діти не можуть уявити обірваних рук з сухожиллями, кістками, м’язами. Вони не бачили калюж крові, не бачили цього алого яскравого кольору.

Ти мріяв, ти хотів, як той ковбой, їхати через прерії, ти їдеш через країну крізь ночі знов, і знов, як той самурай, щоб на краю Всесвіту, на крайньому блокпосту вийти на бій. Бій, який шукає тебе, як і ти його! Коли говориш з товаришем, який повернувся з полону, ти Роберт де Ніро. Ти слухаєш його, і тобі соромно, що чомусь не ти. Коли вбивають твого друга, ти спочатку майже не реагуєш, а потім ти волаєш наодинці, як Аль Пачино. Коли ти стоїш біля гроба, ти мовчиш, мовчиш, мовчиш, як Клінт Іствуд. Навіть не ворушишся. І знов мовчиш. Ти лишився живим, і ти винний. Час від часу зустрічаюсь з оракулами. Вони різні. Але ж всі щось додають в картину майбутнього. Всі мої старі вчителі втратили зір передбачування. Ми спілкуємось, але тепер вони слухають.

А може, це тільки сон? Продовження дитячих мрій? І Микола Березовий живий, і Радік Добродомов, і Сєва, і Юра Грачов? І Вова Рибак? І Олег Міхнюк? Всі добровольці… І Марк Паславський сидить напроти мене в тіні каштанів і п’є каву. І ми говоримо вже третю годину, перший раз в житі зустрілись і останній. Я вже був на війні, а він тільки збирається… Ні, не сон. 31.12.14. Ніч, зоряне небо. Повернувся до дому. Мрії дитинства скінчилися.

P. S. Ти стоїш напроти комбріга, затягуєшся цигаркою. «Чего вы хотели?» — «Внесите наших людей в «Журнал боевых действий»!” — «А какое они имеют отношение к 28-й бригаде?» — «Вы плохо осведомлены, мы уже неделю проводим аэроразведку в вашем секторе для ваших батальонов. Информация передана и в штаб бригады». — «А кто вы такие?» Тримаєш паузу, затягуєшся знов: «Мы Волонтеры!» Саме так. Ти — Бред Піт».

Організатори запрошують всіх бажаючих взяти участь у заході, на котрім анонсовано різноманітні майстер класи з виживання і володіння зброєю, патріотичний концерт за участю відомих гуртів, музикантів і поетів, а також вищезазначене змагання з аеророзвідки. Також усім зацікавленим можна буде розібратися і побачити, як працюють безпілотники.

Місце проведення:

Інформація надана Мальвою Кржанівською
Джерело: newspravda.com

Залишити відповідь